Україна уклала безпекові угоди з ЄС, Литвою та Естонією

Президент України Володимир Зеленський разом із президентами Європейської ради Шарлем Мішелем і Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн підписали Спільні безпекові зобов’язання між Україною та ЄС.

Про це повідомила пресслужба Офісу президента.

У Офісі президента також повідомили про підписання безпекові угоди із Литвою та Естонією.

Угода з ЄС вперше закріплює багатосторонні довгострокові зобов’язання всіх 27 держав – членів ЄС надавати Україні широку підтримку в усіх ключових сферах: військову, фінансову, гуманітарну та політичну допомогу впродовж десяти років.

Угода стала 18-ю за рахунком, підписаною між Україною та її партнерами.

Також відбулися церемонії підписання безпекових угод з Литвою, участь у ній взяв президент Ґітанас Науседа, а також із Естонією, за участю премʼєрки Каї Каллас.

Спільні безпекові зобовʼязання між Україною та Естонією передбачають виділення на оборонну підтримку Києва понад 100 млн євро оборонної допомоги вже цьогоріч і різнобічну підтримку впродовж 10-річного терміну дії документа. Естонський уряд також виділятиме щонайменше 0,25% ВВП щорічно протягом 2024-2027 років на військову підтримку України.

Безпекові зобовʼязання між Україною та Литвою закріплюють підтримку у сфері сучасного військового обладнання в наземній, повітряній, морській, космічній і кіберелектромагнітній галузях. Цього року військова допомога Україні з боку Литви вже сягнула майже 80 млнєвро, з них 35 млн євроспрямовано на чеську ініціативу із закупівлі артилерійських боєприпасів.

Після підписання угод Зеленський озвучив потреби на фронті, зокрема, у артилерійських снарядах та наголосив на необхідності чим швидшого виконання обіцяних раніше постачань. Також президент згадав про постійні обстріли Харкова та інших міст і додав, що покращити ситуацію може сучасна ППО та ракети великої дальності.

Основні пункти угоди ЄС – фінансова підтримка в розмірі 50 млрд євро у найближчі чотири роки, забезпечення військовою технікою, підготовка українських військових, розмінування і співробітництво у сфері оборони та кібербезпеки.

В угоді також зафіксовані довгострокові зобов’язання щодо підтримки України до моменту вступу в ЄС, а також готовність Європейського Союзу й держав-членів підтримувати Україну на шляху до членства.

Підтверджується готовність усіх держав-членів посилювати санкції ЄС проти РФ, боротися зі спробами їх обійти, а також співпрацювати в протидії гібридним та кіберзагрозам і забезпеченні вільного судноплавства в Чорному та Азовському морях.

Ідеться, зокрема, про відкриття Офісу оборонних інновацій ЄС у Києві та співпрацю між нашою державою та Євросоюзом у галузі оборонних індустрій.

Вперше в документі, підписаному ЄС із третьою країною, передбачений відповідний консультаційний механізм у разі можливої майбутньої агресії (протягом 24 годин).

"Нещодавно створений Фонд допомоги Україні в межах EPF додає ще €5 млрд на 2024 рік для забезпечення подальшої військової допомоги та підготовки, і подальші зіставні щорічні збільшення можуть бути передбачені до 2027 року з огляду на потреби України та за умови політичних настанов Ради", – йдеться в угоді.

Нагадаємо: Безпекові угоди підписані між Україною та іншими країнами відповідно до Спільної декларації країн "Групи семи" від 12 липня 2023 року. Станом на 27 червня 2024 року укладено 20 угод — 7 з країнами "Групи семи", 12 з країнами, що приєдналися до декларації, а також одну з Європейським Союзом.

Україна підписала двосторонні безпекові угоди зВеликою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США,ЄС,Естонією та Литвою.

Угода з ЄС не тотожна колективній обороні в межах НАТО, а є радше зобовʼязанням надати Україні зброю та іншу допомогу для зміцнення її власної безпеки і стримування будь-якого майбутнього вторгнення, заявляли європейські посадовці.