Візит Путіна до Монголії: Чи будуть наслідки для країни через відмову від арешту згідно ордеру МКС

Президент Росії Владімір Путін попри ордер Міжнародного кримінального суду на його арешт та заклики міжнародної спільноти до Монголії заарештувати диктатора, розпочав візит до Улан-Батора.

Як пише "Голос Америки", монгольські чиновники розгорнули для нього червону доріжку та влаштували почесну варту, а президент Монголії Ухнагійн Хурелсух супроводжував Путіна до Палацу уряду, де два керівники віддали шану статуї Чингісхана, перш ніж піти всередину для закритих зустрічей.

Візит Путіна офіційно присвячений 85-й річниці перемоги радянських і монгольських військ над японською армією на Халхін-Голі в 1939 році.

Нагадаємо, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна через звинувачення у незаконній депортації українських дітей.

"Монголія, як і всі інші країни, має право розвивати свої міжнародні зв’язки відповідно до власних інтересів. Однак існує ордер на арешт Путіна, виданий Міжнародним кримінальним судом", – заявила речниця Єврокомісії Набіла Массралі.

У свою чергу речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що те, що уряд Монголії не виконав ордер на арешт Путіна від Міжнародного кримінального суду, "є важким ударом" для МКС та міжнародної системи кримінального правосуддя.

"Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши відповідальність за його воєнні злочини. Ми працюватимемо з партнерами над тим, щоб це мало наслідки для Улан-Батора", — наголосив представник українського відомства.

Монголія, як країна-підписантка Римського статуту з 2003 року, повинна арештувати лідера Кремля, однак експерти погоджуються, що фактично за порушення цього припису для Монголії не буде наслідків.

"Монголія, безсумнівно, буде притягнута до відповідальності Міжнародним кримінальним судом за порушення свого обов'язку співпраці, – таку думку виданню Politico висловив Тамаш Гоффманн, старший науковий співробітник Інституту правових досліджень. – Тоді МКС може прийняти рішення передати справу до Асамблеї сторін, яка могла б засудити порушення Монголією згідно з так званою процедурою недотримання. Однак жодних серйозних наслідків, таких як санкції, для країни-порушниці немає".

Так,у 2015 році ПАР не заарештувала президента Судану Омара аль-Башира, якого розшукували за злочини проти людяності, включаючи геноцид, під час візиту до країни. Через два роки МКС визнав, що країна не виконала своїх зобов'язань. Однак наслідків для Південноафриканської республіки, зокрема в ООН, не було.

Міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс у дописі в мережі Х зазначає:

"І знову ми бачимо порушення основних норм міжнародного права, що робить світ менш безпечним для всіх нас, підриваючи авторитет Міжнародного кримінального суду. Червона доріжка для Путіна в Монголії знаменує собою крок назад, але нам час зробити крок вперед, а не назад".

Слід зазначити, що торік велись дискусії про можливий візит Путіна на саміт країн BRICS (куди входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР, Іран, Єгипет, Ефіопія та ОАЕ) до ПАР, яка також є учасницею Римського статуту. Але "коли стало ясно, що Південноафриканська республіка не може надати російському президенту гарантій безпеки, Владімір Путін вже й не намагався відвідати, скажімо, Бразилію чи Індію.

Враховуючи залежність Монголії від Росії та Китаю в торгівлі, енергетиці та безпеці, навряд чи можна було очікувати, що Монголія заарештує Путіна, в коментарі AP сказав Сем Грін, представник Центру аналізу європейської політики

"Головною причиною цієї поїздки було показати, що Путін може подорожувати просто зараз", - заазначив він.

Але, додав Грін, ордер все ще звужує коло можливостей для Путіна, змушуючи "будь-які уряди, які збираються подумати про те, щоб прийняти його в себе, розглянути як внутрішні, так і міжнародні політичні наслідки цього так, як їм не доводилося раніше".

Водночас, Монголія пояснила відмову арештувати Путіна згідно ордеру МКС через те, що країна опинилася в ситуації енергетичної залежності від Росії.

"Монголія імпортує 95% своїх нафтопродуктів і понад 20% електроенергії від наших безпосередніх сусідів (РФ та Китаю, - ред.), раніше ми потерпали від перебоїв з технічних причин. Ці поставки мають вирішальне значення для забезпечення нашого існування та існування нашого народу", - сказав представникмонгольського уряду у коментарі виданнюPolitico.

Окрім цього, він додав, що Монголія "завжди дотримувалася політики нейтралітету у всіх своїх дипломатичних відносинах, що підтверджується її офіційними заявами".

Крім того прес-секретар уряду Монголії також додав, що візит Путіна відповідає історичному прецеденту спільного святкування главами держав річниці перемоги радянських і монгольських військ над Японією в битві на Халхін-Голі в 1939 році.

Нагадаємо: Монголія визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), який видав ордер на арешт Путіна. Раніше у Міжнародному кримінальному суді зазначили, що Монголія є країною, яка ратифікувала Римський статут. Відповідно до нього, вона зобов'язана заарештувати диктатора РФ Путіна за ордером, який видав суд в Гаазі, повідомляла ВВС

Арештувати російського диктатора Монголію закликало і Міністерство зовнішніх справ України. У відомстві нагадали, що Путін є воєнним злочинцем.