У Раді Європи готові долучитись до роботи над спецтрибуналом для РФ

Секретаріат Ради Європи готовий долучитись до створення необхідної документаційної бази, що пришвидшить створення спеціального трибуналу для РФ.

Про це пише Укрінформ з посиланням на постійного представника України в Раді Європи Бориса Тарасюка.

За його словами, цьому може посприяти попередній досвід секретаріату зі створення Реєстру збитків у рекордно короткі терміни у 2023 році.

"Як відомо, на останньому засіданні координаційної групи у Відні, яке було дуже продуктивним, Україна зобов’язалась виробити дорожню карту. А саме того, які будуть наступні етапи і часові рамки цього. Але минуло трохи більше двох тижнів, тож поки що її ще не представили",- розповів Тарасюк.

До наступного засідання, яке має відбутись у Ризі у двадцятих числах листопада, українська сторона має попрацювати ще над одним документом - проєктом декларації, у якій будуть закріплені основні елементи майбутнього трибуналу.

"Найголовніше ж, про що домовились понад 40 експертів з різних країн, це те, що модель трибуналу буде створена саме за угодою з Радою Європи. А основою статуту трибуналу буде проєкт, розроблений секретаріатом Ради Європи", - пояснив Тарасюк.

За його словами, подальше функціонування трибуналу та механізм його роботи також має розробити секретаріат РЄ.

Він зазначив,що як саме буде функціонувати трибунал, які адміністративні та фінансові важелі в нього будуть, хто та як це буде робити - має підготуватиРЄ, як і випадку з Реєстром збитків.

" Це практика Ради Європи. Поки що це питання не завершено, але експертиза секретаріату Ради Європи є тут дуже допоміжною", - розповів він.

На думку Тарасюка, найоптимістичніший варіант - досягнення остаточних домовленостей та переходу справ до секретаріату наприкінці поточного року.

"Я вважаю, що до кінця цього року – це оптимістичний варіант, а песимістичний – це в першій половині наступного завершити з трибуналом за наявності політичної волі щодо всіх елементів. Це мається (на увазі - ред.) документальне завершення. Головне тут - дійти остаточної згоди між провідними стейкхолдерами. А це "Велика Сімка", Європейський Союз і Україна, звичайно. Без України ніхто не буде вирішувати", - наголосив він.

Після досягнення принципових домовленостей координаційної групи процес документостворення буде вже не таким розтягнутим в часі, відзначив дипломат.

"Тут треба віддати належне секретаріату Ради, який вже показав себе з кращої сторони, коли працював над Реєстром збитків. Реєстр вдалося оформити за рекордно короткі терміни, декілька місяців все пішло на це. Вважайте, з осені 2022 по травень 2023. І весь цей процес відбувався на платформі Ради Європи за активною участю української делегації і секретаріату",- нагадав глава українського диппредставництва.

Окрім того, новий генеральний секретар РЄ Ален Берсе серед пріоритетів своєї роботи виділив 5 пунктів, що стосуються України, в тому числі - і компенсаційний механізм, і спецтрибунал.

"Значить, секретаріат заряджений на конструктивну роботу. Треба лише прийняти політичні рішення", - наголосив Тарасюк.