Рада дала політичну оцінку Революції Гідності, реакція ОПЗЖ

Постановка у зв'язку з державною подією Майдану була прийнята парламентом сьогодні, 17 лютого 2021 року.

Результати голосування:

• "за" проголосували 295 нардепів,
• "проти проголосували - 18 нардепів
• "утримались" - 10 нардепів.

Постанову підтримали всі фракції та депутатські групи, крім ОПЗЖ, яка проголосувала "проти". Також "проти" проголосував один із нардепів "Слуги народу" Максим Бужанский .

Голосування по фракціям:

• "Слуга народу" - 200 нардепів;
• "Європейська солідарність" - 24 нардепа;
• "Батьківщина" - 20 нардепів;
• "За Майбутнє" - 12 нардепів;
• "Голос" - 15 нардепів;
• "Довіра" - 16 нардепів;
• Позафракційні - 8 нардепів.

Водночас 17 депутатів ОПЗЖ проголосували проти постанови.

У постановці сказано, що Рада розуміє необхідність дати політичну оцінку подій Революції гідності та її наслідків, у тому числі в зв'язку з частковою неможливістю залучення до відповідальності винних.

Заява Верховної Ради

• Революція Гідності - один із ключових моментів становлення української державності, вона виражає національну ідею свободи;
• розслідування злочинів здісненних за часи Революції Гідності, має бути завершено та проведено ефективно, винні повинні бути залучені до відповідальності, зміни в цьому питанні недопустимі;
• Україна заплатила занадто високу ціну за звільнення від диктатури та цивілізований вибір бути частиною Європи, герої Небесної сотні віддали життя, захищаючи ідеали демократії та відстоюючи права та свободи людини, пам'ять про них є частиною історії становлення національної державності;
• акти приниження людської гідності, що пвідбулися шість років тому в самому серці України, на Майдані Незалежності, а також в інших місцях столиці та по всій країні, не слід повторювати;
• узурпація влади однією з її гілок, партією або окремою посадовою особою неприпустимі та призводять до довгострокових тяжких наслідків;
• трагічні події Революції Гідності, агресія зі сторіни Росії та окупація Крима та частин Донбаса не в останній черговий раз були наслідком політики експрезидента Віктора Януковича та його режиму, що діяв на противагу національним інтересам України;
• протиправна діяльність окремих представників "Беркуту", міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судів, прокурорів та інших посадових осіб під час Революції Гідності засуджується як та, що завдала неправомірну шкоду державному управлінню та суспільству;
• мирні збори є надзвичайно діючим інструментом громадського контролю за владою, а безпека їх учасників та право висказувати своє ставлення повинні бути захищені державним управлінням;
• держава та окремі посадові особи не можуть самостійно обмежувати свободу зібрань, випадки обмежень наведені в Конституції та не можуть розширюватися;
• європейські цінності, за які віддли життя герої Небесної сотні, - гідність, демократія, рівність та верховенство права, - необхідні для нормального функціонування суспільства. Рада стоїть і буде стояти на позиції затвердження цих цінностей в усіх сферах суспільного життя.

Нагадаємо: Революція Гідності розпочалася 21 листопада 2013 року, коли активісти виступили за повернення України до європейського шляху розвитку та укладення Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Саме цю Угоду відмовився підписати тодішній президент Віктор Янукович.

Після розгону вночі 30 листопада майданівців по всій Україні пройшли численні мітинги.

Протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. Саме 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень у центрі столиці загинули активісти Майдану вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський відкрився список Небесної сотні.

Починаючи з 18 лютого до 20 лютого загинуло та отримало травми найбільше протестувальників. Ці події стали останнім переломним моментом Революції Гідності.