Про підтримку роботодавців в умовах воєнного часу
54% підприємств в Україні повнистю припинили свою роботу та 25% - майже зупилили, про це повідомляє УНІАН з посиланням на дослидження Advanter Group
Про те, як держава змінила податкове законодавство намагаючись стимулювати повернення бізнесу до роботи ми писали тут.
Компенсації для роботодавців.
20 березня 2022 року Кабінет міністрів України прийняв Постанову № 331 Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні.
Кому надається право на компенсацію?
Компенсація витрат надається роботодавцю за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту.
Визначення осіб, які можуть вважатись роботодавцями міститься в п.14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. Якщо коротко, то це юридичні особи та самозайняті особи (ФОП, суб’єкти незалежної професійної діяльності), які викорістовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору, сплачують заробітну плату за виконану роботу, а також нараховує та сплачує податки пов’язані з заробитною платою.
При цьому, для отримання компенсації щодо роботодавця мають виконуватись певні формальності, а саме:
- роботодавець перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- ротодавець мав на момент звернення за компенсацією подати податкову звітності за IV квартал 2021 р. або річну звітність за 2021 рік
- роботодавець має забезпечити розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці на рівні не нижче за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.
За яких працівників виплачують компенсацію?
Компенсація виплачується за працівників, які мають статус внутрішньо переміщеної особи з територій, визначених в додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Наразі до таких територій відносяться: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, м. Київ, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області.
При цьому, особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на умовах, визначених Порядком, один раз.
Який розмір компенсації?
Компенсація надається у розмірі 6500 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
При цьому Порядком вставлено обов’язок роботодавця повернути невикористану суму компенсації у разі припинення трудових відносин до завершення строку виплати компенсациї. Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат (6500 гривень) та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць.
Протягом якого періоду забезпечується компенсація витрат роботодавця?
Пільга щодо компенсації роботодавцям витрат на виплату заробітної плати внутрішньо переміщеним особам діятиме протягом всього періоду воєнного стау та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.
При цьому загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування внутрішньо переміщеної особи.
Який порядок отримання компенсації?
Для отримання компенсації роботодавець повинен подати відповідну заяву. Наразі встанволено два альтернативні способи подачі такої заяви:
- через електронний портал "Дія"
- в паперовому вигляді, шляхом заповнення форми заяви, атвердженої Державним центром зайнятості та надання її до центру зайнятості за місцем реєстрації роботодавця.
Заяву може бути подано не ранише, ніж через 5 календарних днів, з моменту працевлаштування робітника.
До заяви, яка подається в паперовій формі необхідно додати копії наступних документів:
- наказу про працевлаштування особи;
- документу, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених Порядком (трудовий договір, гіг-контракт тощо);
- довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
При подачі заяви через електронний портал "Дія" надання копій документів не передбачено. Роботодавець заповнює відповідні поля заяви та просто вказує реквізити таких документів. При цьому перевірка заповнених данних відбувається програмними засобами, шляхом обміну данними між державними органами та реєстрами в порядку взаємодії.
Роботодавцю автоматично засобами Порталу Дія надходить повідомлення про результати обробки інформації для отримання компенсації витрат.
У разі, якщо заява подавалась до центру зайнятості в паперовій формі, рішення про надання або відмови у наданні компенсації приймається центром зайнятості протягом п’яти календарних днів після отримання заяви та направляється роботодавцю протягом трьох робочих днів.
Компенсація перераховується роботодавцю, протягом 5 робочих днів, з моменту прийняття рішення про її виплату.
Отже, з моменту звернення роботодавця, до моменту надходження коштів на його рахунок повинно пройти не більше 10 робочих днів.
Для отримання компенсації за другий місяць, роботодавець повинен підтвердити продовження трудових відносин через портал "Дія", або шляхом направлення відповідного повідомлення до центру зайнятості (в тому числі на адресу електронної пошти).
Перерахування коштів роботодавцю за другий місяць роботи працівника відбувається протягом пʼяти робочих днів після надходження повідомлення
В той же час, практична реалізація іиніціатив може бути затруднена оскільки без регулювання залишається наступне пітання:
- як бути з особами, які до моменту переміщення були працевлаштованими, але через воєнні дії фактично не працюють (підприємство знищено, керівництво не здійснює управління тощо)? Тобто, фактично трудових відносин не існує, але de jure звітність про звільнення ніхто не подав. При цьому заробітну плату особі так само не виплачують.
Будемо очікувати на відповідні роз’яснення уповноважених органів або на врегулювання цієї проблеми на законодавчому рівні.
Читайте нас у Google News
Останні новини
Даруємо квитки в кіно своїм підпісникам!
Нагадуємо
ДивитисьЕкономіка
До пʼятірки країн, від яких найчастіше надходять запити українським виробникам, входять такі члени НАТО як Литва, США, Велика Британія, Чехія та Латві...
20.11.2024 - 14:48
Бізнес
Перед виходом на іноземні ринки, краще отримати консультацію спеціалістів.
20.11.2024 - 10:44