Націоналізація майна російської федерації

Головна > Культура > Націоналізація майна російської федераці...
Author

Ольга Фединчік

04.04.2022, 17:35
Shares

2

Views

635

Націоналізація майна російської федерації

ukr.net

Однак, будучи впевненими у нашій перемозі ми повинні вже зараз думати про шляхи компенсації принаймні матеріальних збитків, завданих війною.

За словами прем’єр міністра України Дениса Шмигаля втрати України від повномасштабної воєнної агресії рф за попередніми оцінками складуть понад $1 трлн, враховуючи вже завдані прямі збитки об’єктам інфраструктури, економіці та майбутні втрати.

Одним із шляхів компенсациї понесених втрат є так звана націоналізація активів держави-агресора.

Яким чином відбуватиметься примусове відчуження майна російської федерації та чиє майно під загрозою конфіскації?

07 березня 2022 року набув чинності Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" .

01 квітня 2022 року до закону внесено зміни (Проект Закону №7169 від 15.03.2022), якими розширено тлумачення поняття "резиденти" для цілей закону. Наразі зміни знаходяться на підписі у Президента.

Що підлягає націоналізації?

Відповідно до закону примусовому вилученню підлягають об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, а саме: рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам.

Чиї активи під загрозою?

Тут можна виділити дві великі групи активів:

Усі активи, які безпосередньо перебувають у державній власності російської федерації, однак зареєстровані чи перебувають на території України

Активи, так званих, резидентів. В свою чергу до резідентив закон відносить:

  • фізичні особи:
  1. громадяни російської федерації,
  2. особи, які не є громадянами російської федерації, але мають найбільш тісний зв'язок з рф, зокрема, мають місце проживання або займаються основною діяльністю в рф;
  • юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність на території України та:
  1. які прямо або опосередковано мають засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром Російську Федерацію;
  2. у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі;
  3. у яких юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація, мають частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.

Тобто, законом охоплюються всі без виключення юридичні особи, які можуть мати будь-які корпоративні зв’язки (прямі та опосередковані, через створені інші юридичні особи) з рф.

  • особи, прирівняні до резидентів за рішенням РНБО України чи суду.

Дія закону, щодо конфіскації активів, може бути поширена на тих осіб, які мають бізнес в країні-агресорі та не зупинили чи не припинили здійснення своєї економічної (зокрема господарської) діяльності на території Російської Федерації в період дії воєнного стану в Україні. Під цю категорію підпадають всі особи незалежно від громадянства, місця проживання, місцезнаходження, здійснення основної діяльності тощо, які публічно заперечують чи підтримують:

• здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України;

• встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України.

Варто відзначити, що прийнятим законом не визначено в яких випадках відповідне рішення приймає Рада національної безпеки і оборони України, а у яких – суд. Окрім того, якщо порядок прийняття ришення РНБО зрозумілий, то процесуальний порядок прийняття подібних рішень судом чинним законодавством не встанволений.

Який порядок примусового вилучення?

  1. КМУ готує та вносить на розгляд РНБО проект рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської Федерації та її резидентів. У вказаному рішення зокрема зазначається чиї активи, які активи та у які строки вилучаються.
  2. РНБО приймає рішеня про примусове вилучення
  3. Президент України своїм указом вводіть в дію рішеня РНБО
  4. Верховна Рада затверджує указ Президента України про примусове вилучення, шляхом прийняття відповідного закону не пізніше, ніж протягом 6 місяців після скасування чи завершення воєнного стану в Україні.

Право власності на активи виникає:

  • для майна, право власності на яке підлягає державній реєстрації (нерухомисть, земля, транспортни засоби, повитряні, морський, річкові судна та ін.) - після державної реєстрації, яка проводиться на підставі указу Президента України про примусове вилучення;
  • для майна, реєстрація права власності на яке не вимагається - з дня введення в дію указом Президента України рішення РНБО про примусове вилучення.

Хотілось би звернути особливу увагу на дуже важливу хибу у прийнятому законі!

Порядок вилучення майна, передбачений законом має застосовуватись як для фізичних так і для юридичний осіб.

В той же час, примусове вилучення об’єктів права приватної власності фізичних осіб відповідно до ч. 5 ст. 41 Конституції України в умовах воєнного стану допускається лише з наступним повним відшкодуванням їх вартості. При цьому, відповідно до ч. 6 ст 41 Констітуциї така конфісткація може бути застосована виключно за рішенням суду.

Отже, якщо Президент не накладе вето на законопроект № 7169 від 15.03.2022, яким до переліку осіб, активи яких підпадають під конфіскацію, додано фізичних осіб, то конфіскація дорогих активів олігархів залишиться лише на папері. Ба більше, у разі якщо така конфіскація в супереч конституційним нормам таки відбудеться вірогідність того, що такі активи повернуться їх законним власникам за рішенням ЄСПЛ, а Україна ще й виплитить штрафні санкциї майже стовідсоткова.

Але, не все пропало. Дієвий механізм конфіскації виписаний в законопроекті № 7194. Він дозволить конфіскувати майно тих, хто підтримує російську агресію, в конституційний спосіб за рішенням суду.

Сподіваємось Президент скористається своїм правом на вето, а законодавці виправлять закладені в закон хиби та лазівки. Адже ми не маємо права повторити помилки 2014 року, коли через недосконале законодавство Янукович, Азаров та їх посіпаки змогли вивести своє майно з-під санкцій.

Google News
ІНФОКУРС

Читайте нас у Google News

ПІДПИСАТИСЬ
Telegram
ОПЕРАТИВНІ НОВИНИ 🎉

Даруємо квитки в кіно своїм підпісникам!

Нагадуємо

Дивитись
Theme

Економіка

20 країн-членів НАТО звернулися до України щодо партнерства або постачання військової техніки – опитування

До пʼятірки країн, від яких найчастіше надходять запити українським виробникам, входять такі члени НАТО як Литва, США, Велика Британія, Чехія та Латві...

20.11.2024 - 14:48

Arrow
Theme

Бізнес

Нюанси ПДВ при експорті: що важливо знати підприємцям для успішного ведення бізнесу?

Перед виходом на іноземні ринки, краще отримати консультацію спеціалістів.

20.11.2024 - 10:44

Arrow

Вас це може зацікавити