Мародери чи звичайні крадії? Розбираємось

На початку війни ми бачили "мародерів" прив’язаних пильними громадянами до стовпів скотчем. Далі ми чули, що орендодавці, перевізники, торгівці, які в умовах воєнного стану підвищують ціни на свої товари та послуги - є мародерами. І ось ми бачимо, як війсткові арміі рф вивозять пожитки українців у своїх бронемашинах. Про них кажуть: "армія мародерів".

Чи можемо ми всі ці ганебні вчинки об’єднати єдиною юридичною конструкцією "мародерство"? Розбираємось у цій статті.

Мародерство чи ні?

Склад кримінального правопорушення "Мародерство" містіться в Розділі XIX Кримінального кодексу України стаття 432. Тож за визначенням кримінального законодавства мародерство - це викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених.

Оскільки мародерство є військовим правопорушенням, то вчинене воно може бути виключно вийськовим під час бойових дій. Окрім того, як вбачається з визначення ознакою вчинення мародерства є викрадення речей, які знаходяться при вбитих чи поранених.

Таким чином, якщо заволодіння чужими речами під час бойових дій вчиняється цивільним, такі дії мають кваліфикуватись за іншими статтями кримінального кодексу. Наприклад крадіжка. Так само, не може кваліфікуватись як мародерство й викрадення речей з житла чи викрадення автомобілів, хоча й вчинене військовослужбовцями; такі дії можуть кваліфікуватись за ч.3 ст.185 КК України та ст. 289 КК України.

Тонка межа

Якщо з аморальною поведінкою окупантів більш-менш розібрались, то як мають кваліфікуватись дії військовослужбовців ЗСУ, по заволодінню зброєю та технікою противника?

Міжнародне гуманітарне право вказує, що військовим трофеєм - є захоплене у противника озброєння, військова техніка та інше військове майно (обмундирування, медикаменти тощо), яке може використовуватися стороною, що їх захопила. Таке майно є власністю держави, а не окремого військовослужбовця. Варто відзначити, що використання трофеїв можливе тільки після позбалення їх знаків та емблем противника і нанесення власних емблем.

Спірним є питання щодо кваліфікації дій цивільних осіб при заволодінні військовою технікою армії-агресора. Такі дії мають ознаки складів злочинів крадіжка, грабіж, незаконне заволодіння транспортним засобом тощо. Отже, нашим фермерам таки не варто затримувати у себе здобуте майно окупантів, а передати його, для продуктивного використання українськими військовими.

Отже, тонка межа між мародерством та збиранням трофеїв проходить по майну: заволодіння цінними особистими речами (годинниками, гаджетами, дорогоцінностями, грошовими коштами тощо) вбитих чи поранених є мародерством. Натомість, якщо мова йде про захоплення в бою знарядь війни, то маємо говорити про здобуття трофеїв, що не заборонено міжнародним гуманітарним правом.

Відповідальності не уникнути

З вищевикладеного може здатись, що злочини, які чиняться у мовах війни на території України, зокрема й військовослубовцями армії рф, можуть залишитись не покараними належним чином. Однак, це не так.

07.03.2022 року набув чинності Закон України № 2117-IX "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство".

Вазаним законом підвищено мінімальний термін позбавлення волі за мародерство з 3 до 5 років.

Новий закон також посилив покарання за вчинення корисливих злочинів. Так, зміни до Кримінального кодексу України торкнулися складу кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 185 (крадіжка), 186 (грабіж), 187 (розбій), 189 (вимагання), 191 (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем). Ці злочини доповнилися кваліфікуючою ознакою – скоєння в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Тож, військовослужбовці армії рф та всі інші, хто манагається нажитись на трагічних подіях, що нині відбуваються в Україні, мають всі шанси отримати покарання:

• за крадіжку (таємне викрадення чужого майна) – позбавлення волі на строк від 5 до 8 років;
• за грабіж (відкрите викрадення чужого майна) – позбавлення волі на строк від 7 до 10 років;
• за розбій (напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, або з погрозою застосування такого насильства) – загрожує не лише позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, а ще й конфіскація майна;
• за вимагання – позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна;
• за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, – позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Також, не варто забувати, що не зважаючи на громадянство злочинців згідно з нашим законодавством, за кримінальні правопорушення, вчинені на території України, іноземні громадяни несуть кримінальну відповідальність в Україні.

Тож, не всі аморальні корисливі злочини вчинені у воєнний час є мародерством, однак це не виключає можливості притягнення винних у їх вчиненні до суворої кримінальної відповідальності за українським законом.