Геть з України: російська музика та кіно

11 квітня 2022 року у Верховній Раді зареєстровано Проект Закону України №7273 "Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора"

Законопроектом пропонується внести зміни до двох законів.

Закон України "Про телебачення і радіомовлення" пропонується змінити в частині збільшення квоти україномовного контенту на радіо з 35% загального обсягу пісень до 50%.

Закон України "Про культуру" пропонується доповнити новим пунктом Прикінцевих положень. Згідно з цим пунктом на всій території України забороняється відтверення аудіо та відеотворів, у віконанні громадян рф чи резидентів країни-агресорки до повного звільнення всіх територій України від окупації.

У разі набуття чинності законопроектом транслювати російський контент буде заборонено на радіо, телебаченні, в розважальних закладах, в громадському транспорті (у комунальних та приватних перевізників), закладах освіти, закладах культури та відпочинку, готельного та ресторанного бізнесу, кінотеатрах, громадському просторі тощо.

Такі ініціативи для України не нові.

Ще в вересні 2018 року депутати Львівської обласної ради прийняли Рішення №745 "Про мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту на території Львівської області" . До схожих обмежень вдались і у Житомирській та Тернопільській областях.

І хоча рішення носило рекомендаційний характер та не встановлювало відповідальності, всеж велика частина закладів громадського харчування підримали таку ініціативу, а книжкові крамниці почали маркувати полиці з російськомовною продукцією. Найбільше спротиву, очікувано, чинили водії маршруток.

Зауважуємо, що виходячи з останнього опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" 83% суспільства виступає за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні. Починаючи з 2012 року відбувається тале зменшення російськомовного сегменту українців: у 2012 таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 – 26%, а на початку війни – 18%.

"Процес переходу на іншу мову спілкування не є одномоментним і потребує певної адаптації. Сьогодні важливо, що дві третини тих, хто користується двома мовами у побуті готові найближчим часом перейти виключно на українську. Серед російськомовних – таких третина", - зазначається в дослідженні.

Отже, найвірогідніше запропоновані народними депутатами зміни щодо росийськомовного контенту будуть сприйняті суспільством позитивно. Та без перебільшення сприятимуть поступовому процесу переходу російськомовних громадян на солов’їну.