Ціни на нафту вже відновилися і можуть досягти $100 за барель

Ціна на нафту (марки Brent) в лютому 2021 року перевалив через оцінку 65 доларів за барель - з цього рівня почалося катастрофічне падіння навесні 2020 го, коли по всьому світу почав швидко поширюватися коронавірус. Економісти і інвестбанкірів тепер кажуть, що нафта (і інші сировинні товари), можливо, входять в новий «суперцикл» високих цін - подібний до того, який забезпечив бурхливе зростання енергетичних економік в 2000-х роках. Нафта може подорожчати до 100 доларів за барель, прогнозують інвестбанкіри. Однак нічого схожого на «благословенні нульові» не очікується: «суперцикл», якщо він і трапиться, буде, по-перше, коротким, а по-друге, останнім, вважають економісти.

Через що ростуть ціни на нафту?

Головна причина - поступове відновлення світової економіки після коронакризи. Епідемія ще не закінчилася, але попит на нафту впевнено зростає: навесні 2020 року попит на нафту впав на чверть, однак потім почав відігравати падіння і в цілому за рік знизився менш ніж на 10%. На початку 2021 року попит продовжив зростати. Трейдери і економісти вважають, що це зростання прискориться після того, як масова вакцинація поставить епідемію під контроль. Втім, експерти припускають, що в 2021 році попит на нафту так і не досягне рівня 2019 року: цього завадить повільне відновлення обсягу авіаперевезень.

Не менш важлива причина - зберігаються обмеження на видобуток нафти в рамках угоди ОПЕК+. Договір, за яким видобуток була знижена на рекордні в історії 9,7 мільйона барелів на добу (з трохи більше ніж 100 мільйонів барелів, які світ добував до того), було укладено навесні після обвалу ціни на нафту до негативних значень. З тих пір, згідно угоди, видобуток кілька разів збільшували; за чинним з 1 січня договором, в світі все ще видобувають на сім мільйонів барелів нафти на добу менше, ніж роком раніше.

Як було укладено угоду?

Росія і Саудівська Аравія погодилися на рекордне скорочення нафтовидобутку, США роздумують. Чи злетить тепер ціна на нафту?

Відновлення попиту - це зрозуміло. Але звідки беруться прогнози про зростання цін до 100 доларів за барель?

Прогноз зробили економісти найбільших інвестиційних банків: JPMorgan Chase і Goldman Sachs. Вони виходять з досвіду кризи 2008-2009 років, під час якого влада країн з найбільшими економіками - США, ЄС, Великобританії, Японії - залили економічний пожежа величезними грошовими вливаннями в рамках програм кількісного пом'якшення. Схожим чином вони відреагували і на коронакризу, додавши до кількісного пом'якшення програми прямої допомоги на трильйони доларів постраждалим через закриття цілих галузей економіки і падіння попиту. Роздача грошей з бюджетів буде продовжена в 2021 році: так, адміністрація Джо Байдена запланувала витратити на відновлення економіки ще 1,9 трильйона доларів; в рамках цієї програми, зокрема, кожен американець може отримати від федерального уряду в цілому по дві тисячі доларів.

На початку минулого десятиліття гроші, залиті центробанками розвинених країн в світову економіку, викликали зростання цін на активи, в тому числі на сировину. Ціни на нафту після глибокого падіння в 2009 році знову виросли до 125 доларів за барель в 2011 році. Той «суперцикл» з надвисокими цінами на нафту закінчився восени 2014 року. Економісти JPMorgan Chase і Goldman Sachs вважають, що схожий ефект на ціни на сировину будуть мати і вливання 2020-2021 років.

Можливо, цього разу зростання цін на сировину буде навіть більш різким: допомога влади тепер отримують не тільки банки, як на початку 2010-х, а головним чином середній клас і люди з низькими доходами; вони повинні відреагувати на такий «стимул» зростанням споживання. Одержувачі витратять гроші саме на залежні від сировини товари: паливо і продукти. Як сказав економіст Goldman Sachs Джеффрі Керрі, «ці люди не водять Tesla, вони водять позашляховики». Зростання попиту на сировину, в свою чергу, повинен привести до зростання цін на нього, так як пропозиція не буде за ним встигати.

Втім, багато економістів сумніваються, що такий суперцикл з надвисокими цінами можливий конкретно на ринку нафти. Аргументи проти цього такі:

• По-перше, угода ОПЕК + повинна припинити дію, як тільки закінчиться епідемія коронавируса. Учасники угоди, в тому числі Росія, тільки і чекають, щоб збільшити експорт нафти.
• По-друге, американські компанії, які видобувають сланцеву нафту, скоротили видобуток навесні через низькі цін, але можуть швидко наростити обсяги виробництва, як тільки ціни знову зростуть і видобуток знову стане економічно виправданою.

Світовий видобуток може зрости через політичні причини. У Лівії вже кілька місяців зберігається перемир'я в громадянській війні, яке дозволило протиборчим сторонам відновити експорт нафти. Можливо, на ринок повернеться Іран, якщо адміністрація Байдена скасує санкції проти країни, введені Дональдом Трампом.

Нарешті, цілком ймовірно, що світ вже вступає в епоху стабільно низького попиту на нафту. Розвинені країни явно орієнтуються на зелену енергетику і заміну бензинового автотранспорту на електромобілі. Так, в програмі Джо Байдена на ці цілі заплановано витрати 400 мільярдів доларів.

Втім, остання обставина може призвести як раз до зворотного ефекту, тобто різкого зростання цін на нафту, вважають економісти JPMorgan Chase. Нафтові компанії, що скоротили інвестиції у видобуток через коронакризу, можуть так і не повернутися до колишніх обсягів навіть після закінчення епідемії - як раз через побоювання майбутніх втрат в результаті «зеленої революції». В результаті остаточного падіння попиту на нафту цілком може передувати період дефіциту і високих цін на неї. Втім, навіть якщо такий період і трапиться, він навряд чи буде довгим, вважають економісти. Як сказав один з нафтових трейдерів, «ця дохла кішка ще може кілька разів підстрибнути», але потім ринок чекає «незворотний спад».