Більш половини українців вважають дистанційне навчання руйнівним для психіки та соціальних навичок дітей

Ставлення українського суспільства до дистанційного навчання є переважно скептичним. Більше половини українців, у сім’ї яких є учні або студенти, вважають, що дистанційне навчання руйнує психіку і соціальні навички дітей.

Про це свідчать результати опитування в рамках моніторингу громадської думки щодо проблем освіти та заходів з її реформування, проведеного у жовтні Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України.

"Лише кожен п’ятий респондент (21,3%) погоджується з тим, що завдяки дистанційному навчанню учні (студенти) стають більш дисциплінованими та самостійними, 66,1% так не вважають", - йдеться у пресрелізі інститута соціальної та політичної психології НАПН України.

Найбільш категоричними в цьому питанні є мешканці південних областей України, лише 6,6% з яких убачають у дистанційному навчанні шанс для учнів та студентів набути більшої самостійності, і майже 80% з цим не згодні.

"У міру накопичення досвіду взаємодії з дистанційним навчанням зростає й частка громадян, які вбачають у ньому загрозу психологічному благополуччю дітей та молоді. Минулого року половина респондентів (50,4%) погоджувалася з твердженням, що дистанційне навчання руйнує психіку і соціальні навички дітей, а тому має бути повністю заборонене, 27,3% – не погоджувалися. На момент останнього опитування згодні із цим твердженням 56% респондентів у цілому по вибірці і майже 60% тих, хто має в сім’ї учнів або студентів", – повідомляють у інституті психології.

При цьому найменше тривоги наслідки дистанційного навчання викликають у мешканців західних областей, де кожен третій (33,1%) не вбачає в ньому небезпеки для дітей та молоді, найбільше – на півдні, де майже 70% респондентів упевнені в тому, що дистанційне навчання шкодить психологічному благополуччю молодого покоління.

Водночас результати дистанційного навчання тією чи іншою мірою негативно оцінюють більше половини респондентів (56,2%). Причому попри накопичення досвіду взаємодії з навчанням в онлайн-режимі частка негативних оцінок його результатів у 2021 році майже не змінилася (55,7% у 2020 році), хоча позитивних – трохи збільшилася: з 27,1% у 2020 році до 33,2% у 2021-му.

Щодо готовності закладів освіти до навчального року майже чверть респондентів (23,8%) оцінюють стан готовності скоріше або зовсім негативно, а серед працівників освіти цей показник ще вищий – 27,6%. Це найгірша оцінка готовності шкіл, технікумів, вишів та інших освітніх закладів за останні шість років. Уперше за цей період цілком або скоріше позитивно готовність закладів освіти оцінює менше ніж половина респондентів (44,5%), серед педагогічних працівників – 55,2%.

Опитування було проведено Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України 1-10 жовтня 2021 року в рамках щорічного моніторингу громадської думки щодо проблем освіти та заходів з її реформування.

Повідомляється, що проводилося опитування методом інтерв’ювання, за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Був застосований принцип так званої опуклої вибірки. Було опитано 2000 респондентів у всіх регіонах України за винятком АР Крим, м. Севастополь і окупованих окремих районів Донецької та Луганської областей. Похибка вибірки становить 3,2%.