Депутати пропонують дозволити злочинцям відкупитись від тюрми під час війни

29 квітня 2022 року до Парламенту надійшов Проект Закону № 7333 "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо звільнення від кримінальної відповідальності в період воєнного стану при добровільному відшкодуванні шкоди".

Зазначеним законопроектом пропонується звільняти від кримінальної відповідальності осіб, у разі відшкодування ними шкоди, завданої вчиненим злочином.

Законотворці пропонують застосовувати таке звільнення у разі вчинення таких злочинів:

• привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України);
• легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 КК України);
• зловживання владою або службовим становищем (ст 364 КК України);
• службова недбалість (ст 367 КК України).

Розмір шкоди, яка має бути відшкодована, щоб особа могла бути звільнена від покарання народні депутати пропонують визначати згідно експертної оцінки вартості майна, щодо якого здійснено привласнення, розтрата, заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, чи втрата через недбалість, на момент вчинення таких дій.

Звільнення від покарання можна буде застосовувати виключно у кримінальних провадженнях, порушених станом на 24 лютого 2022 року.

Своє ставлення до пропонаваних змін до Кримінального кодексу України вже висловив Голова Правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

"Простою мовою ключовим корупціонерам країни пропонують уникнути відповідальності, якщо ті відшкодують завдану злочином (до війни) шкоду. Це дозволить фігурантам ТОП-справ НАБУ (Приват, Роттердам, Газова справа та сотні інших) замість реального покарання заплатити ЧАСТИНУ награбованого і спокійно красти далі", - зазначив голова громадської організації.

Окрим того, Віталій Шабунін окреслив, які положення мали би бути з законопроєті, щоб він міг служити для реального наповнення бюджету, а саме: "відшкодування встановлених збитків у потрійному розмірі, а ще обов’язкова здача слідству посібників. І закріплюватися все це має угодою з прокурором."

Абстрагуючись від готовності побачити "зрадоньку" в пропозиціях нардепів скажемо, що проект таки не витримує критики і через ряд чисто юридичних хиб.

Так, запропоновані зміни мали б стати доповненням до вже діючої статті КК України - Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 ККУ).

Діючою редакцією статті 45 передбачено, що застосування інституту звільнення від покарання можливе лише за вчинення нетяжких злочинів з необережності чи кримінальних проступків. Однак, як вказано у зазначеній статті, критерій тяжкості не застосовуєть до корупційних злочинів. Тобто, діючою редакцією кодексу виключена можливість звільнення від кримінальної відповідальності корупціонерів, навіть у разі їх щіросердного дійового каяття.

При цьому, приміткою до статті передбачено, що до корупцийних належать і склади злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 364 Кримінального кодексу, щодо яких законопроектом передбачено застосування можливості звільнення від покарання.

Така суперечність між різними частинами однієї статті однозначно унеможливить її застосування.

Окрім того, пропонованим доповненням значно звужується саме поняття дієвого каяття. Діючою редакцією ст. 45 КК передбачено, що дієве каяття має виражатись у таких діях порушника:

1. Щире каяття;
2. Актине сприяння розкриттю кримінального правопорушення;
3. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Судова практика щодо застосування статті 45 КК України говорить, що звільнення від покарання може застосовуватись лише, якщо суд встановить, що всі три аспекти дієвого каяття були реалізовані.

В той же час, запропоновані нардепами зміни визнають достатнім лише відшкодування шкоди, що так само вступає у протиріччя з вже діючою редакцією статті, внесення відповідних зміни у яку законопроектом не передбачено.

Так само виникають питання і до визначення проваджень, до яких можуть бути застосовані запропоновані нардепами доповнення.

Так, звільнення від покарання має застосовуватись "в період дії воєнного стану". Тобто, враховуючи, що закони не мали б писатись під конкретні події, тим більше норми кримінального кодексу, то логічно було б подумати, що звільнення від відповідальності за ч.2 ст. 45 КК буде застосовуватись як зараз (в уомвах воєнного стану), так і в тому випадку, якщо воєнний стан буде введено в будь-який час в майбутньому.

Однак, законопроектом вказані доповнення зроблено "одноразовими", оскільки передбачено, що вони можуть бути застосовані тільки до проваджень, порушених станом на 24 лютого 2022 року.

Такі обмеження викликають логічні питання: чому, для чого, чи, може для кого, написана така норма?

Питання викликає і процес визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Фактично, нардепи звужують повноваження суду з оцінки розміру збитків, застосуванням еспертного висновку. Зазначимо, що за основними правилами доказування, висновки експертиз не повинні мати пріоритетного місця в системи доказів у справі та мають трактуватись у сукупності. Однак, законотворці вирішили відійти від загального правила. В цьому так само вбачаються корупційні ризики.

Тож, навіть не враховуючи політичні та корупційні ризики від прийняття такого закону, юридичні недоліки запропонованого законопроекту не повинні бути проігноровані та повинні бути усунені, задля досягнення законом заявлених нардепами цілей - реального наповнення бюджету в умовах воєнного стану.